ОБРАЗИ ЯЗИЧНИЦЬКИХ БОГІВ ПАНТЕОНУ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ТРАДИЦІЇ

Анотація

У статті розглядається комплексний аналіз візуальної інтерпретації язичницьких богів пантеону князя Володимира Пантеон князя Володимира у контексті європейської художньої традиції та сучасної візуальної культури. Дослідження зосереджене на формуванні, трансформації та художньому переосмисленні міфологічних образів, що походять із ранньословʼянської релігійної системи та згодом набули нового значення в культурному та мистецькому дискурсі. Проаналізовано символічні значення та архетипічні характеристики основних божеств пантеону, а також їх роль у формуванні світоглядних уявлень ранньосередньовічного суспільства. Оскільки автентичні візуальні зображення цих персонажів не збереглися, іх образи були реконструйовані через поєднання історичних інтерпретацій, порівняльної міфології та художньої уяви, що призвело до багаторівневого переосмислення в різні історичні періоди. Особливу увагу приділено впливу європейських міфологічних та художніх традицій, зокрема античних, середньовічних та романтичних візуальних моделей, на формування сучасних образів словʼянських язичницьких персонажів. У результаті цього виникають гібридні візуальні системи, у яких поєднуються історичні, міфологічні та фантазійні елементи. У сучасному мистецтві, зокрема в цифровій ілюстрації, концепт-арті та фентезі-дизайні, язичницькі образи функціонують не як статичні історичні фігури, а як динамічні архетипи, що постійно переосмислюються у межах сучасної візуальної мови. Вони стають символічними конструкціями, які відображають універсальні теми: владу, природу, космічний порядок і людське буття. Дослідження демонструє, що міфологічні образи язичницьких богів залишаються живою та змінною семіотичною системою, яка поєднує давнє міфологічне мислення із сучасною художньою практикою та продовжує впливати на формування візуальної культури.