ТРИПТИХ «ДЕРЕВО ЖИТТЯ УКРАЇНИ» ЯК ОБРАЗНО-ПЛАСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АРХЕТИПУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЯГЛОСТІ У СУЧАСНІЙ МАЛІЙ СКУЛЬПТУРІ

Анотація

У статті здійснено осмислення творчого мистецького проєкту триптиха «Дерево життя України» як цілісної образно-пластичної інтерпретації архетипу національної тяглості у сучасній українській малій скульптурі. Актуальність дослідження зумовлена потребою художнього переосмислення воєнного досвіду, трансформації колективної пам’яті та формування нової візуальної мови, здатної поєднувати традиційні символи з сучасними пластичними практиками. Образ дерева життя розглядається як універсальний культурний архетип, що в українському контексті набуває особливого значення символу історичної неперервності, духовної стійкості та потенціалу відродження нації. У статті проаналізовано концептуальну структуру триптиха, у якій коріння, стовбур і крона репрезентують різні часові й смислові виміри буття України — минуле, сучасність і майбутнє. Особливу увагу приділено пластичним і технологічним аспектам реалізації проєкту: поліхромії, роботі з фактурою, поєднанню матеріалів, інтерактивним елементам, що посилюють семантичне навантаження скульптурної форми. Методологічну основу дослідження становлять іконографічний, іконологічний, культурологічний та компаративний методи. Доведено, що триптих «Дерево життя України» формує авторську образно-пластичну систему, у якій архетипна символіка трансформується відповідно до сучасних соціокультурних і воєнних реалій. Проєкт постає не лише як художній твір, а як форма культурної рефлексії та візуалізації національної ідентичності в умовах кризових історичних викликів.