ОРНАМЕНТИ НАДГРОБНИХ ПЛИТ НА ЄВРЕЙСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ В М. БОЛЕХІВ

Анотація

У статті досліджено історію формування, функціонування та символічного значення цвинтаря у місті Болехів як важливого елемента сакрального простору єврейської громади Східної Галичини XVII– XX століть. Проаналізовано правові та соціокультурні передумови виникнення болехівського «кіркуту» в контексті привілеїв, наданих єврейському населенню Речі Посполитої, та розглянуто історію формування єврейського кладовища. Особливу увагу приділено локалізації цвинтаря, семантиці назв «окописько» та «кіркут», а також специфіці просторової організації єврейських поховальних комплексів Галичини. Вивчена структура кладовища на співпадіння із загальноприйнятою, а також була спроба систематизувати символіку нагробних плит єврейського цвинтара. На основі архівних документів, епіграфічних матеріалів і польових досліджень розглянуто еволюцію орнаментів мацев від найдавніших до першої третини ХХ століття. Висвітлено роль надгробків як сакрального об’єкта, що поєднує текст, орнамент і символічний код юдейської культури. Окрему увагу приділено семантиці символів і розглянуті їх можливі інтерпретації. Описані зооморфні і рослинні мотиви у декоруванню надгробних плит, що репрезентують локальну художню традицію єврейського сакрального мистецтва. Розглянуто «кіркут» як простір колективної пам’яті, який відображає релігійне життя та культурну ідентичність єврейської громади Болехова. У статті також висвітлено трагічну трансформацію цвинтаря в період Голокосту та його значення як місця пам’яті про знищену гебрейську спільноту. При роботі над статтею було використано крім польових досліджень напрацювання наступних науковців: доктора мистецтвознавства Бориса Хаймовича, історика архітектури Сергія Кравцова, знавця єврейської культури Анатолія Кержнера, фахівця з юдаїки Євгена Шнайдера та дослідника єврейського цвинтара містечка Сатанова Дмитра Полюховича.