КРЕАТИВНИЙ ПРОСТІР МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОГО ПОБУТУ КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.28925/2519-4135.2024.57Анотація
У статті досліджено феномен креативного про стору Музею українського побуту як середовища, що сприяє не тільки емоційному переживанню історичної пам’яті, а й творчим процесам і мистецькій рефлексії. Аналіз свідчень учасників музейнихзаходів демонструє, що взаємодія з автентичними артефактами активізує глибокі емоційні процеси. Міфодизайн музею, що його створено на основі приватної колекції старожитностей Ульяничів в інфраструктурі державного закладу, дозволив облаштувати унікальний символічний простір, де експонати набувають нового значення. Відвідувачі сприймають музей як місце особистісної трансформації, де відбувається занурення у стан натхнення, творчого потоку, і де вони проходять всі стадії творчого процесу - від задуму до втілення. При цьому відзначається терапевтичний потенціал музейного середовища, що сприяє психологічному відновленню, подоланню стресу та розвитку особистісної гармонії. Ця стаття є першою у циклі досліджень про Музей українського побуту Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та музейну діяльність родини Ульяничів загалом. Результати дослідження підкреслюють значущість музею не лише як сховища артефактів, а й як динамічного креативного простору, що стимулює творчу активність, сприяє збереженню національної ідентичності та слугує інструментом емоційного і духовного перезавантаження у сучасному урбанізованому суспільстві.